«Я не хочу подобатися людям» – говорить Арсен Мірзоян. І знає ж, що шалено подобається. Як і його творчість. Як сарказм оголений і душа в цьому сарказмі. Як у валянках. В поєднянні з піджаком. Коли всі ходять в угах. Валянки – це теж життєва позиція. Головне – розмір вибрати правильний. Арсен Мізорян спеціально для читачів рівненського журналу “VALIAZH”.
V: Арсене, зараз 90 % популярних пісень на українській естраді про секс. У вашому репертуарі – душа, чуттєвість, почуття, поцілунки… Гарний контраст.
А.: У нас теж є про секс.
V: Наспівайте.
А:«Якщо мачо сьогодні не мужчина, значить, була причина…»
V: Це ж не про секс – це про чоловічу безпомічність.
А.: Ні. Там насправді «Я покажу як починають з чаю…».
V: Ви автор пісень?
А.: Я автор більшості пісень. Але в мене є співавтор. Мені допомагає Маріанна Вдовиковська.
V: «Не хвилюють обмеження, ні кар’єра, ні…» Часто такий стан буває?
А.: Так. В мене взагалі немає бажання сподобатися людям.
Часто буває – в людей є бажання сподобатися людям. В мене немає такого прагнення – я такий, як я є. І все.
V: Звідки тоді така любов до телепроектів – «Сміх без правил», «Голос країни», «Вишка»?
А.: Хіба це бажання сподобатися людям? Це чисто для себе. У «Вишці» – ви ж бачили: я ж стрибав, все ж по-чесному.
V: Спортом займаєтесь?
А.: 10 років я грав у гандбол, потім – волейбол, захоплювався деякими екстримальними видами спорту. Наприклад, агресивне катання на велосипеді. Але воно дуже травматичне, заняття довелося припинити – так як для концертної діяльності це важкувато… Ще сноуборд люблю. Люблю стрибки у воду. Закінчиться щільний концертний графік – неодмінно продовжу тренування стрибків у воду.
V: Ви коли співаєте, дивитеся в очі глядачам?
А.: Дивлюсь.
V: Для чого?
А.: Контакт шукаю. Є пісні, при виконанні яких не дивлюсь в очі.
V: Для амплуа ліричного героя справді потрібно бути постійно закоханим?
А.: Ні, для чого?
V: Скептики дають коханню терміни. Погоджуєтеся з такою теорією?
А.: Ні. Знаю, написані цілі книги про так звані три роки існування почуттів. Мені більше подобається грузинська теорія. По-перше, жінка має стати тобі другом, потім – коханкою, лише потім – дружиною.
Якщо не існує перших двох факторів, то до третього доходити немає сенсу.
V: А є різниця між ніжністю від повії і ніжністю від коханої людини? Як Ви думаєте?
А.: Є. Хіба може бути ніжність від повії? Я собі цього навіть не уявляю. Ти ж не можеш довіритись повії на всі 100, а тоді для чого взагалі цим займатися?
V: Пригадала Вашу пісню «Вінні Пух». Ви можете згадати характерну фразу з цього мультфільма, яка максимально зараз характеризує Ваш стан душі?
А.: «Если больше ничего нет – тогда мы уходим».
V: Шоу-бізнес сьогодні рентабельний?
А: Ви знаєте – бізнес завжди був рентабельний.
V: Я говорю про шоу-бізнес.
А.: Різниці немає. Маєш працювати. Так і створюються бренди: коли за щось чіпляються, і це стає рентабельним до неможливості, таку діяльність можна тільки законодавством закривати. Так справу не припиниш. На приклад, «Макдональдс». Йому все одно: є криза в країні – немає кризи в країні, – бренд собі працює.
V: Ви хочете шоу-бізнес із «Макдональдсом» зараз порівняти?
А.: Так. Так працюють артисти. Коли говорять: зараз не до концертів . Ну, вибачте, не до концертів яких артистів?Є артисти, які актуальні в будь-який момент.
V: Ви в зону АТО їздили?
А.: Їздили. Дали там майже 30 концертів. Артист – він же як політрук : можеш висловлюватися піснями. Для солдатів в мене пісні з нецензурною лексикою.
V: У вас є пісні з нецензурною лексикою?
А: Я резидент Камеді-клаб( Україна). І студії «Квартал – 95». В мене гумор під гітару. Для вояків у мене свій репертуар.
V: Вони сміялися?
А: Завжди сміються.
V: А щось найсмішніше можете зімпровізувати?
А: Як я кажу,ми не жартуємо – ми розмовляємо про життя. Головне, щоб у пісні була логіка. На приклад, «Пусть мама услышыт – пусть мама поймет, пусть мама меня непременно найдет. Ведь так не бывает на свете – снаружи замок в туалете».
«Под крылом самолета о чем то орет
Тот, кто не сел в самолет».
V: Арсене, були у вас такі інтерв’ю, де вас не чіпали питаннями про сім’ю?
А: Та бувало – не чіпають…
V: А як ви ставитесядо того, що – заходиш на сторінки «Вікіпедії», а там: Арсен Мірзоян – покинув дружину і двох дітей і офіційно заявив… не продовжуватиму. Ваше особисте життя настільки публічне, що його особистим назвати не можна…
А:Та я не звертаю увагу – яка різниця?
Давайте мислити глобально – зараз в країні війна. Що б там не відбувалося, все одно всіх постріляють, а пісні залишаться.
V: Кінець року – час підводити підсумки. Вам страшно підводити підсумки?
А.: Ні-ні! Підсумки не підводжу. Ніколи. Мені все не подобається завжди.
V: Ви тільки до себе такі критичні чи до оточуючих теж?
А.: До себе тільки. Ви мені подобаєтесь – а я собі ні. Так само ви в собі можете бачити якісь недоліки.
V: Ви хто за знаком зодіаку?
А.: Тілець.
V: А ви вірите в астроглогічні впливи на характер?
А.: Так.
V: То тільці – вони які за знаком зодіаку?
А.: Спокійні, вперті.
V: Матеріалісти?
А.: Я матеріальний – я хочу дарувати людям подарунки, які будуть служити їм роками.
Для чоловіка це нормально – бути матеріальним.
Простий приклад: я краще подарую своєму бас-гітаристу струни, аніж тапочки. Жінкам краще дарувати прикраси, дорогу косметику. А чоловікові – щось корисне.
V: Увага і ніжність достойна альтернатива прикрасам?
А.: Увага і ніжність – не для всіх жінок.
V: Розкажіть про історію втрату слуху.
А: А нічого такого – оглох і все. Це такий діагноз. Спочатку почав цікавитись – як так сталося? Все просто – це непідконтрольні процеси в організмі. Коли людина ламає ногу, наприклад, – нога починає зростатися. Те саме і кісточки в вусі: працюють собі. І тут раптом мозок сприймає їх зламаними, і дає їм команду зростатися. От і весь процес.
V: Якби не музика – чим заробляли б собі на хліб?
А: Ніколи не ставив собі таке запитання. «Пути Господни неисповедимы». Я десять років грав у гандбол, потім десять років працював інженером на заводі начальником дільниці холодної обробки металорізання.
V: Що легше обробити – метал чи людину?
А.: Легше – метал.
V: Поговоримо про моду, ви не проти?
А.: Я всім журналам відповідаю: я не слідкую за модою. Вони так і пишуть – «Мірзоян не слідкує за модою». Хоча, мені «Дізель» подобається. Мені вистачає того, що робить команда «Дізель» – вона ж не спрямована на якісь вичурні роботи, дізель-стайл – перевірений. Раніше я носив піджак. З валянками. Виглядало дивно – валянки з піджаком. Всі тоді ходили в угах. А я пішов і купив собі валянки. Чого ходити в угах? А валянки що не модно чи що? Мої перші валянки – Лучано Карварі. Потім, через три роки, всі почали ходити у валянках.
V: А ваші куди поділись валянки?
А.: Я вже їх зносив до того часу.
V: Тепер уггі купите собі?
А: Ні, щось інше знайду. Я взагалі взуття люблю. Але не люблю шаблонів…
Коментарі відсутні